Незважаючи на те, що світові війни маже стерли Тернопіль з обличчя планет, подивитися тут є що: замок Тарновських, дві старовинні оборонні церкви, величезний Домініканський костел, Тернопільській став, та й взагалі, прогулятися приємними чистими пішохідними тернопільськими вулочками.

В Тернопіль я прибув о 6 годині ранку, коли місто ще спало. Людей на вулицях ще не було, лише поодинокі двірники підмітали затишні центральні вулички міста.

Ось таким я побачив ранковий Тернопіль:

Домініканський костел (1749 – 79) на майдані Волі – найвеличніша споруда міста. Костел здимається до неба двома високими вежами з химерними барочними дахами:

Напроти костелу – пам’ятник князю Данилу Галицькому:

Замок Тарновських (точніше те, у що він перетворився) зовсім не нагадує класичні замки Поділля. Був побудований у 1540 – 1544 роках і пізніше перебудований на палац.

З боку вул.Замкової замок відреставрований і має три поверхи:

Відразу за замком знаходиться мальовничий Тернопільський став:

Замок з боку ставу. Звідси він має 5 поверхів і не відреставрований:

На березі ставу неподалік від замку у 1570 році побудовано оборонну церкву Воздвиження Чесного Хреста (Надставна церква):

Вид, що відкривається від церкви:

Друга оборонна церква Тернополя – Різдва Христового (Середня) вперше побудована у 1602 році і нагадує романтичний замок:

Так починається центральна перехідна вулиця Тернополя – Валова:

Вулиця Валова: